Ризики придбання об’єктів нерухомості на вторинному ринку.

Нещодавно до Dictio Law Firm звернулася Клієнтка з дуже цікавим запитом.

Вона є власницею квартири. Придбала її у 2008 році, оформила кредит у банку, квартиру передала в іпотеку. Усі ці роки спокійно і вчасно платила кредит, квартира була обтяжена іпотекою. З банком спори відсутні. Оскільки, зараз кредит майже виплатила, вирішила зняти іпотеку та перевірити у Державному реєстрі прав на нерухоме майно статус квартири. І тут "сюрприз": на квартирі арешт, накладений Постановою ВДВС. При чому, арешт накладений на об’єкт нерухомості вже після переходу права власності  (через пару місяців) до Клієнтки. Боржником у виконавчому провадженні була невідома Клієнтці особа.

Ситуація досить розповсюджена. Зняти даний арешт, який більше 10 років висить на об’єкті, реально лише шляхом звернення до суду з позовом (згідно ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження»).

Проте, чи можна себе убезпечити від таких "сюрпризів"?!

Які ризики існують, у разі придбання квартири на вторинному ринку нерухомості? Зокрема, це:

• можливість визнання договору купівлі нерухомості недійсним;

• наявність зареєстрованіх в квартирі осіб, яких неможливо виселити;

• пред'явлення претензій третіх осіб і задоволення їх вимог за рахунок придбаного житла;

• проблеми із завдатком (попереднім авансовим платежем).

І це далеко не виключний перелік.

Як показує досвід, пильність не можна втрачати навіть після того як правочин вже відбувся.

Лише всебічний юридичний аудит об’єкту нерухомості, ідентифікація продавця як власника, аналіз наявності судових справ відносно власника (попереднього власника)/об’єкту нерухомості,  аналіз законності правочину дають можливість звузити коло ризіків, а потенційному покупцю зробити вибір на користь безпечного об’єкту.

‍