Розгляд основного Законопроєкту містобудівної реформи (№5655)

До 2-го читання готується проєкт ЗУ №5655 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування сфери містобудівної діяльності». Які ж принципові розбіжності є в позиціях стейкхолдерів та законодавців?

Читати на Facebook

До 2-го читання в Парламенті готується проєкт ЗУ №5655 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування сфери містобудівної діяльності». Планувалося, що закон ухвалять у 2021 році, проте в середині грудня Комітет розглянув тільки першу половину – 1333 правки щодо здійснення державної реєстрації прав у сфері містобудівної діяльності, повноважень відповідних суб’єктів щодо реалізації функцій містобудівного контролю та нагляду тощо.

Тож розберемося, які принципові розбіжності є в позиціях стейкхолдерів та законодавців.

Якщо коротко, законопроєкт №5655 повинен мінімізувати паперовий документообіг через діджиталізацію багатьох процесів, розмежувати державний містобудівний нагляд і містобудівний контроль, надати місцевому самоврядуванню можливість контролювати об'єкти будівництва.

Відтепер після ліквідації ДАБІ замовник має можливість сам обирати, хто буде контролювати будівництво: виконавчий орган сільської, селищної, міської ради з питань містобудівного контролю чи приватні контролери – уповноважені юридичні особи, з якими він укладає договір.

Підкомітет підтримав правку, котра зберігає за архітекторами майнові права на проєкти за кошти державного та місцевого бюджетів. Це означає, що територіальна громада, заплативши архітекторові за проєкт стадіону, не зможе передати його іншій ТГ без дозволу архітектора. Співавторка 5655-го законопроєкту наголошує, що держава – найбільший замовник будівництва і хоче, щоб проєкти можна було дублювати та масштабувати, передавши майнові права на бюджетні об'єкти замовнику. Архітектори ж воліють захистити свої майнові авторські права в цьому законі.

Законопроєкт пройшов перевірку НАЗК і до другого читання в документі мають бути виправлені недоліки, які могли мати потенційні корупційні ризики. Зокрема, ідеться про юридичну невизначеність статусу Містобудівної палати, її роботи, термінів реалізації рішень про демонтаж самовільно збудованих об'єктів та інших нюансів. Таким чином, після внесення правок питання позбавлення архітекторів сертифікатів може залишитися за Національною спілкою архітекторів України, яка має повноваження саморегульованої організації, де створена і працює Атестаційна архітектурно-будівельна комісія НСАУ. У той же час Містобудівну планується перевести в ранг консультативно-дорадчого органу при Мінрегіоні, фінальні рішення ухвалюватиме Міністерство.

Очікуємо на ухвалення закону в другому читанні, що заплановано за словами розробників на березень 2022. Після цього, послідує розгляд інших законопроєктів містобудівної реформи.




Cтрахування від воєнних ризиків в Україні. Що потрібно знати щоб отримати компенсацію?

Новини

Публікації

12
.
12
.
2025

З 1 січня 2026 року запрацює страхування воєнних ризиків в Україні. Механізм включає два інструменти підтримки:• пряму компенсацію збитків для підприємств у прифронтових областях;• компенсацію частини страхового платежу для бізнесу по всій Україні, крім тимчасово окупованих територій без визначеної дати деокупації.

ReBuild Ukraine 2025 у Варшаві

Новини

Публікації

20
.
11
.
2025

12–14 листопада команда Dictio працювала на ReBuild Ukraine 2025 — ключовій міжнародній платформі для партнерств, інвестицій та технологічних рішень для відбудови України.

Нові можливості для розвитку корпоративних відносин: додаткові вклади до капіталу ТОВ

Новини

Публікації

12
.
09
.
2025

До Вашої уваги огляд законодавчих новвоведень згідно Закону «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від Керівника практики корпоративного права, злиття та поглинання Dictio, адвокат‍а Володимира Кучерявого

Огляд Закону України «Про публічно-приватне партнерство»

Новини

Публікації

12
.
09
.
2025

Документ став відповіддю на нагальні потреби повоєнної відбудови та інтеграції українського законодавства до європейського правового поля. Закон визначає сучасні правила співпраці держави, територіальних громад і бізнесу у реалізації масштабних проєктів, що особливо важливо в умовах дефіциту бюджетних ресурсів і потреби залучення приватних інвестицій.

Набуття прав на землю в Україні: Юридичні та інституційні виклики для інвесторів з ЄС — кейс Польщі.

Новини

Публікації

04
.
08
.
2025

Суттєвою різницею є методологія здійснення угод. В Україні угоди з нерухомістю переважно сприймаються як одноразові дії, тоді як у Польщі та Західній Європі вони будуються як багатоступеневі процеси.

Ми використовуємо Cookies
Цей сайт використовує файли cookie, щоб ви отримали найкращий досвід користування. Продовжуючи перегляд, ви погоджуєтесь на їх використання.
Зрозуміло